сколько стоит Лабытнанги МДМА VHQ

Алоха, дорогой пользователь!

Да ты чё, сам воткнулся? Я тут недавно случил свою историю, как я закупился МДМА и поиграл в шахматы точно как Каспаров на расслабоне. Так короче все началось, я сидел со своими хохлами на дербане, и тут приходит к нам один хилый уёбок, притащивший чё-то геро на закладке. А я, ну, дурак давний, закуривающий амфу, подумал: почему бы и нет? Щяс этого еще не было, пиляться на закладках - клёво же, да? Ну и я купил этот МДМА, не бодяженный, такой прям аж глаза на лоб лезут. Откуда такое взялось, хз, но решил рискнуть. Короче, набралси и пошел на дачу к одному приятелю, чтобы попробовать новую штуку.

Приехал я в круги колёсами, все рассказал дружбану о своих новых закупках. Он мне говорит: "Брателло, ты ахуеваешь, но шило надо в жопу катать, так горячо и прикольно будет, поверь мне!". И я, блядь, подумал, а что, почему бы и нет? Он был настолько уверен в этом, что я поддался на провокацию. Взял шило, запихал его себе в жопу, и сделал закладку, будто свирепый наркоман.

Через некоторое время я почувствовал, что в моей жопе начало что-то происходить. Начало шевелиться, а точнее сильно жечь. Я залез на стол, и начал сопли жрать, чтобы не прошла вся эта боль от геро. Один мой друг, вообще, почти ржал на всю страну, глядя на мой безумный вид. Потом в некоторый момент я уже почувствовал, что пиздиться сейчас будет просто нелегко.

“Братан, это уже явный аргумент в пользу шахматных баталий со мной!” - закончив эту фразу, я раскидал все фигуры на доске и начал игру со своими самыми лучшими друзьями, которых я познакомил еще на прошлой неделе в городском парке. Были там такие стволы, что пиздец. Но я оставался главной братвой в этой забегаловке. Все, кто сидел рядом, уже тогда поняли, что я здесь в хозяйстве. Лично Каспаров был бы завиден моей ландшафтной и бескомпромиссной игре. Впрочем, попробуйте проверить самостоятельно, а то как-то все сомнительно звучит.

Я взял одного из закурившихся мужиков под свое крыло и подсунул его в списки решения. Вначале он пытался сопротивляться, но после пары моих проколов, ему ясно стало, что со мной не стоит охуевать. Как-то так, я тут и подумываю о том, чтобы сменить место жительства и открыть школу настоящих шахматистов. Да, я был охуенен в этой игре, даже будучи на закладке - это вам не шутки. Весь этот кайф передался каждому, кто был вокруг меня.

“Амфа это же не просто так, амфа - это вообще кульбит. Берешь и ставишь на себе скальп, что ты эксклюзив - херня полная. Можно фигней стать легендой, но стать нормальным парнем, нужна кайфовая тусня!” - кричал я, пока победно разглаживал левую крапинку на пиджаке.

На мой взгляд, оказалась это самая классная шахматная партия в моей жизни!

Ну а теперь, да вот и закатывается мой рассказ… Мы так все оторвались, положили на стол остатки геры, закурили амфу, и продолжили играть даже после наступления рассвета. В тот момент я понял, что мой день был самым веселым и безрассудным, а МДМА это чистый огонь для моего организма.

Итак, дорогой друг, если хочешь себе поиграть в шахматы точно так же, как Каспаров, то ты знаешь, что дербан и закладки - это твой путь! Но не забывай быть осторожным и не переборщи с этими штуками, иначе можно упасть на самое дно и не сможешь оттуда выбраться. Но если тебе повезет и ты станешь настоящим ментором в шахматном мире, то обязательно верни мне мою геро и амфу, ведь это я дал тебе эту кайфовую идею! Удачи, братишка!

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т